Історія прокуратури Рівненщини



Історія створення прокуратури Рівненської області

Прокуратура за часів Царської Росії. Вперше про органи прокуратури на території Рівненщини згідно з архівними матеріалами згадується у 1796 році. У цей період згідно з описами фондів архіву існувала посада Волинського губернського прокурора, який був підпорядкований генерал-прокурор Сенату Царської Росії. Більш докладної інформації про діяльність прокуратури до 1917 року не вбачається можливим через відсутність необхідних матеріалів. Відомо лише, що на території області розповсюджувалася компетенція Луцького окружного суду.

Пізніше, на території сучасної Рівненщини у 1917-1921 роках діяли правоохоронні органи Української Народної Республіки.

Прокуратура у 1921-1939 роках. У 1921 році територію теперішньої Рівненської області зайняли польські війська і вона стає складовою Польської держави. На території Волинського воєводства був створений Ровенський окружний суд. В його округ входили Дубнівський, Кременецький, Острозький, Ровенський і Сарненський повіти.

Згодом, через обширність  території Волинського воєводства  і велику завантаженість судових органів у 1923 році була створена прокуратура Ровенського окружного суду з територіальною компетенцією на Дубнівський, Кременецький, Острозький, Сарненський, а пізніше – на Костопільський повіти. Спочатку прокуратура знаходилась у м.Луцьк, і була одним із основних знарядь буржуазної держави по придушенню революційної боротьби трудящих і національно-визвольного руху шляхом судових розправ. В 1925 році – прокуратура переведена в м.Ровно.

Вищестоящою установою для прокуратури Ровенського окружного суду була Прокуратура апеляційного суду в Любліні, яка у свою чергу підпорядковувалася Генеральному прокурору у Варшаві. Генеральний прокурор Польщі був Міністр юстиції.

В 1923 році прокуратура Ровенського окружного  суду складалася із 6 відділів. В 1930 році кількість відділів сягала 10. Кількість відділів відповідала кількості районів. Кожен прокурорський  район позначався римською цифрою від I до X. Районний прокурор мав свою канцелярію. Все діловодство велося на польській мові.

Окремим прокурорам незалежно від територіального поділу доручалися справи однорідні за своїм характером. Так, приміром, усі справи, порушені  проти комуністів були доручені прокурору Х району. З 1 січня 1939 року, у зв’язку із ліквідацією району, справи такого роду були передані прокурору ІХ району.

Прокурор вів дізнання, використовуючи для цього поліцію, або особисто. Він брав участь у проведенні слідства, складав на основі матеріалів слідства акти обвинувачення, передавав справи до суду, здійснював нагляд за відбуттям засудженими особами покарання.

Прокуратура одержувала від всіх повітових староств, повітових коменд поліції, Волинського воєводського управління і Волинської воєводської коменди поліції періодичні звіти і надзвичайні донесення про події класової боротьби.

Прокуратура Ровенського окружного суду припинила свою діяльність у 1939 році у зв’язку із визволенням земель Західної України від іга панської Польщі.

 

Прокуратура області  у довоєнний і післявоєнний періоди.

У 1939 році відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа західно- українські землі відійшли до складу СРСР. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4.12.1939р. було утворено Ровенську область. Одночасно,  у грудні 1939 року створена прокуратура Ровенської області.

Першим прокурором нашої області був призначений Нестеренко Василь Варламович. Учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні. За бойові заслуги нагороджений орденом Червоної Зірки, медаллю “За бойові заслуги”. Однак в червні 1941 року прокуратура  призупинила тимчасово свою діяльність у зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни і тимчасової окупації області німецько-фашистськими загарбниками.

Відновила свою діяльність прокуратура Ровенської області у лютому 1944 року, відповідно до наказу Прокурора УРСР від 8 січня 1944 року, після звільнення області від фашистів.

Прокурором області був призначений Комолов Ілля Іванович і очолював прокуратуру до 1960 року. В органах прокуратури працював з 1928 року на посадах народного слідчого, помічника прокурора району, прокурором Киргизької РСР. За особистий вклад у зміцнення законності нагороджений орденами “Трудового червоного прапора”, “Червоної зірки”, багатьма медалями.

Органи прокуратури західного регіону України разом з поставленими завданнями по забезпеченню неухильного додержання законності по боротьбі зі злочинністю, викриття і покарання зрадників, німецько-фашистських злочинців проводили роботу по боротьбі з бандами – посібниками фашистської Німеччини.

З метою посилення цієї роботи в Україну направлялись прокурорські кадри з різних республік СРСР. В їх числі в 1944 році отримав направлення в Рівненску область і був призначений прокурором Степанського району Попов Володимир Володимирович, який мав чималий досвід роботи в органах прокуратури.

Нерідко в прокуратуру надходили заяви від громадян про зрадників, які переховувались, посібників бандитів, фашистів, дезертирів. Всі ці заяви В.Попов перевіряв, виїжджаючи в глухі хутори, що було пов’язано з ризиком для життя. З боку банд на адресу прокурорів неодноразово надходили погрози розправи. 11 березня 1947 року прокурор району Володимир Попов та слідчий Микола Новиков виїхали на бричці в село Велике Вербче для зустрічі із селянами. На зворотному шляху їх очікували бандити, які смертельно поранили Новикова. Попов, також поранений, відстрілювався із нагана, але в нерівному бою загинув.

Пам’ять про вбитих прокурора і слідчого увіковічена обеліском на їх могилі в смт.Степань, Сарненського району.

Відданих своїй справі прокурорів і слідчих на Рівненщині чимало.

Серед них Вишневський Семен Савович, який з 1963 по 1977 роки очолював прокуратуру області. Пройшов війну в складі Радянської Армії з 1941 по 1945. Нагороджений орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни 2 ступеня, 6-ма медалями. В 1972 році нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

В органах прокуратури області з 1951 по 1985р.р. працював Онуфер Іван Михайлович. З 1961 по 1985 роки працював начальником слідчого відділу прокуратури області. Виховав не одне покоління працівників. Після виходу на пенсію близько 10 років працював в групі реабілітації прокуратури області.  Під час війни з 1943 по 1945 Онуфер І.М. приймав участь в партизанській боротьбі на території Чехословаччини, Польщі, Угорщини, за що нагороджений Президентом і Урядом Чехословаччини орденами: Зірка “Чехословацького партизана” та “Рад словацького народного повстання”, медалями “За відвагу", “За бойові заслуги” та 10-ма медалями.

Махаринець Михайло Васильович почав працювати в органах прокуратури з 1942 після поранення на Західному фронті. З 1944 по 1945 рік працював народним слідчим Степанської прокуратури. Вів боротьбу з бандами. За сумлінне виконання службових обов’язків висувався на керівні посади в прокуратури Степанського, Гощанського, Костопільського районів. З 1958 по 1983р.р. перебував на посаді заступника прокурора області. Нагороджений медалями “За відвагу”, “За доблесну працю в період Великої Вітчизняної війни”.

Значну частину свого життя віддала прокуратурі Вирсеннікова Анісія Артемівна, куди прийшла працювати у 1944 році. З 1949 по 1983р.р. працювала начальником цивільно-судового відділу прокуратури області.

Близько 30 років (з 1950 по 1981) на посаді народного слідчого, прокурора слідчого відділу працювала Заболотна Анфіса Степанівна. За сумлінну працю неодноразово заохочувалась наказами прокурора республіки, прокурора області.

У 50-ті роки ХХ ст. працював слідчим прокуратури Дубровицького району Герасун Олександр Абрамович. Пізніше він був переведений у прокуратуру Львівської області, де працював начальником відділу криміналістики. Кандидат юридичних наук, був визнаний кращим прокурором-криміналістом прокуратури Союзу РСР.

Нагнойний Яків Прокопович, колишній помічник прокурора Дубровицького району, пройшов професійний шлях аж до посади заступника Генерального прокурора УРСР.

Колишньому прокурору області Панзі Михайлу Семеновичу присвоєно звання “Заслужений юрист України”.

Тривалий час пропрацював в органах прокуратури області Тененбаум Аркадій Давидович, який обіймав посади слідчого, помічника прокурора району, прокурорів відділів прокуратури області. Протягом 14 років він перебував на посаді старшого помічника прокурора області по організації роботи і контролю виконання. З 1961 – член спілки журналістів України. Видав 3 книжки: “Вбивця стукає у двері...”, “Єврейський народ у Великій Вітчизняній війні”, “Якщо ми хочемо бути вільними...”

Прокурорами Рівненської області працювали:

-Нестеренко Василь Варламович-  з 1939 по 1940;

-Богатиренко Василь Сидорович-з 1940 по 1941;

-Комолов Ілля Іванович-з 1944 по 1961;

-Панга Михайло Семенович-з 1961 по 1963;

-Вишневський Семен Савович-з 1963 по 1977;

-Іванов Василь Савельович-з 1977 по 1987;

-Польовий Василь Степанович-з 1987 по 1992;

-Гузік Йосип Михайлович-з 1992 по 1994;

-Висоцький Володимир Болеславович-з 1994 по 1995;

-Мандрикін Віктор Георгійович-з 1996 по 2000;

-Присяжнюк Василь Степанович-з 2000 по 2001;

-Голомша Микола Ярославович-з 2001 по 2003;

-Коморний Ігор Олександрович-з 2003 по 2005;

-Ореховський Леонід Анатолійович-з 2005 по 2007;

-Баганець Олексій Васильович - з 2007 по 2008.

- Пришко Анатолій Григорович - з 2008 по 2010.

- Присяжнюк Василь Степанович - з 2010 по 2013.

- Черепаха Олександр Михайлович - з 2013 по 2014.

- Кубрак Сергій Михайлович - з 2014 по 2015.

- Ковальчук Анатолій Дмитрович - з 2015 по 2016. 

- Соболь Олег Миколайович - з 2016 по 2017.

У квітні 2017 року на посаду прокурора Рівненської області призначений Богдан Володимирович Подубинський.

Прокуратура часів незалежної України.

Відповідно до Конституції України та Закону України “Про прокуратуру” на органи прокуратури покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Виконання цих завдань у межах Рівненської області залежало до грудня 2015 року від злагодженої організації роботи апарату прокуратури, двох міських (прокуратури м.Рівне, м.Кузнецовська), дванадцяти районних, трьох міжрайонних прокуратур.

Із набуттям чинності нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 розпочався процес системного реформування органів прокуратури України. Так, відповідно до вимог Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону з 15 грудня 2015 року припинено діяльність міських, районних та міжрайонних прокуратур Рівненської області.

Разом з тим наказом Генерального прокурора України внесено зміни до структури прокуратури Рівненської області та утворено в її штаті наступні 4 місцеві прокуратури: Дубенська, Здолбунівська, Рівненська та Сарненська місцеві прокуратури.

Загалом на прокурорсько-слідчих посадах станом на 15.12.2015 перебуває у нашому краї 290 працівників. З них, у місцевих прокуратурах – 118 прокурорів, які успішно пройшли тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі.

Крім того, до прокурорської спільноти відносяться й 75 працівників-службовців, які створюють належні умови та сприяють ефективній діяльності прокурорів і слідчих. Це працівники секретаріату, відділів фінансування та бухгалтерського обліку, інформатизації, матеріально-технічного забезпечення, режимно-таємної частини, інші спеціалісти.


Використання матеріалів прокуратури Рівненської області
дозволяється лише за умови посилання на http://pro.gov.ua