Володимир Шепельчук присвятив прокуратурі 30 років життя

Шепельчук Володимир Андрійович народився 17 вересня 1931 року в мальовничому селі Дермань Рівненської області, яке відоме тим, що було батьківщиною багатьох відомих діячів.

Його дитинство припало на складні роки : приєднання Західної України до складу Радянського Союзу, Велика Вітчизняна війна, відбудови країни в повоєнний час. Оскільки сім’я юнака була не заможною, дорогу в життя довелося торувати самотужки.

Закінчивши Мізоцьку ЗОШ в 1951 році проходив службу у армії та після демобілізації в 1953 році працював завідуючим сільським клубом у рідному селі.

Помітивши організаторські здібності юнака, йому запропонували роботу з молоддю в Мізоцькому районному комітеті комсомолу, де з 1954 він займав посаду другого секретаря. В той же час вступив до Львівського державного університету на юридичний факультет заочної форми навчання.

Ще будучи студентом, в 1957 році його призначають слідчим Демидівської районної прокуратури, куди він їде на роботу, щойно одружившись. Молодий слідчий проявив себе наполегливим та сумлінним. Він вникав у тонкощі прокурорської роботи, ретельно і прискіпливо проводив кожну слідчу дію.

Після народження в 1961 році донечки молода сім’я переїжджає у Млинів, у зв’язку з призначенням Володимира Андрійовича на посаду слідчого прокуратури цього району.

За час слідчої роботи довелося розслідувати немало справ, що набули широкого резонансу. Розповідаючи про події, які призвели до масової загибелі дорослих і дітей на озері в с. Хрінники, згадував - скільки зусиль довелось докласти для розслідування причин трагедії, яка перекреслила долі багатьох односельців. А таких справ у роботі слідчого було немало.

Значна частина його трудової діяльності пов’язана з Острожчиною. Так, в 1969 році він був призначений на посаду прокурора цього району, яку й займав протягом 15 років (3 строки поспіль), що стало можливим завдяки його професіоналізму, довіри та поваги серед керівництва району та області.

Згадуючи той період свого життя, Володимир Андрійович завжди радісно і з хвилюванням розповідав про своє спілкування з жителями району.

На Острожчині й сьогодні люди згадують небайдужого до їхніх проблем прокурора, друзі - прекрасного співрозмовника, сім’янина, компанійську людину, улюбленою піснею якого була "Очі чорні" , а для коханої дружини – "Студенточка моя". Він ніколи не вагався, коли потрібно "поставити на місце" посадовців, які збайдужіли до людської біди та проблем, почуваючи себе в безпеці, - мовляв, їх захищає посада. Посад, що звільняють від відповідальності не існує - стверджував своїми діями Володимир Андрійович.

В 1984 році Володимир Андрійович отримав призначення на посаду начальника відділу прокуратури Рівненської області, звідки в 1986 році пішов на заслужений відпочинок у званні старшого радника юстиції.

Відданість роботі, професіоналізм, наполегливість у досягненні мети, досвід – такими були основні риси Володимира Андрійовича, за що він був неодноразово відзначений керівництвом прокуратури Рівненської області, Генеральної прокуратури України та Генеральної прокуратури СРСР.

Віддано ставлячись до своєї нелегкої роботи, Володимир Андрійович вважав, що головні складові його успіху – відповідальне ставлення до справи, взаєморозуміння в сім’ї, підтримка дружини Майї, втілення його мрій в майбутньому своїх дітей.

Володимир Андрійович помер у 2002 році. Похований у Рівному.

Наслідуючи приклад батька, молодша донька Ірина обрала професію юриста та на даний час працює заступником начальника відділу прокуратури Рівненської області.

Острозький міжрайонний прокурор
старший радник юстиції
Любов Ковальчук


Використання матеріалів прокуратури Рівненської області
дозволяється лише за умови посилання на http://pro.gov.ua